Від введення пільг для ІТ-галузі виграє вся українська економіка

Володимир Семиноженко: Від введення пільг для ІТ-галузі виграє вся українська економіка

Україна нарешті ввела давно обіцяні пільги для сфери інформаційних технологій. Учасниками економічного експерименту, спрямованого на створення в Україні індустрії програмного забезпечення, стануть розробники програмного продукту, компанії, що здійснюють тестування та супроводження програмного забезпечення, розробники веб-сайтів, юридичні фірми, що надають консалтингові послуги в ІТ-сфері. З набуттям чинності закону про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України надаватиме експертну оцінку діяльності ІТ-компаній, які хочуть працювати за пільговим податковим режимом. У зв’язку з цим кореспондент «Нової газети» взяв інтерв’ю у Голови Держінформнауки Володимира Семиноженка.

- Володимире Петровичу, 24 травня Парламент проголосував за законопроекти, що знижують до 5% ставку податку на прибуток для IT-компаній та податку на доходи фізосіб – для їхніх працівників. Хоча раніше йшлося про скромніші цифри. З чим пов’язане таке безпрецедентне сприяння галузі?

- Встановлюючи саме такі ставки оподаткування, ми виходили з того, що українські програмісти мають працювати в рівних умовах з їхніми закордонними конкурентами. Далеко ходити не потрібно. Наприклад, у сусідній Білорусі ІТ-бізнес звільнений від податку на прибуток та ПДВ.

Найбільш стрімко сьогодні розвивається ринок програмної продукції в Індії. Там компанії сплачують від 4% до 12,5% ПДВ, але цю суму згодом повертає держава. Соціальний внесок в цій країни складає 6% від заробітної плати. У Китаї, який також виходить до кола країн, що лідирують на світовому ринку ІТ, взагалі передбачено звільнення ІТ-компаній від податків на перші три роки, а впродовж наступних трьох років сплачується лише половина. До того ж, китайські компанії, які працюють у високотехнологічних секторах, можуть претендувати на державну підтримку в обсязі до 1 мільйона доларів.

Бізнес у сфері ІТ майже виключно базується на інтелектуальному ресурсі. Проте чи можливо сплачувати працівнику дійсно високу зарплату, якщо до 70% з неї піде на податки? До прийняття нового законодавства українські ІТ-компанії були вимушені працювати за “сірими” схемами, інакше їхня праця просто втратила б рентабельність. У свою чергу, застосування “сірих” схем використання не дозволяло малим компаніям розширюватися й брати участь у великих проектах. У підсумку вітчизняний ІТ-бізнес часто працював “на підряді” у великих компаній з тих самих Росії, Китаю, Індії та Білорусі... Тому, на моє глибоке переконання, створення податкових стимулів було питанням самого виживання української ІТ-галузі.

- Що дадуть нововведення для ІТ-компаній, і що отримає від цього бюджет?

- Очікується, що близько 90% ІТ-компаній, які наразі працюють “в тіні”, добровільно легалізують свою діяльність. Як наслідок — щорічно в ІТ-галузі буде створюватися понад 20 тисяч нових робочих місць. Зрозуміло, що збільшаться й надходження до бюджету.

Прогнозні цифри є такими: впродовж 10 років надходження від податку на прибуток фізичних осіб зростуть на 2,5 млрд. грн., а надходження єдиного соціального внеску — на 4 млрд. грн. Вже в перший рік бюджет отримає додаткові 100 млн. грн., а число працюючих в ІТ-галузі зросте на 30%.

- В який спосіб нове законодавство може гарантувати, що преференції надаватимуться об'єктивно, а не лише тим ІТ-компаніям, які, скажімо так, наближені до влади?

- Об’єктивність гарантується прозорими критеріями, які визначені законом, а відповідність їм підтверджується первинними документами, що мають надаватись заявником для реєстрації. Об’єктивності в значній мірі буде сприяти і участь двох незалежних один від одного центральних органів влади (Держінформнауки і податкової), завданням одного з яких є підтримка високотехнологічних підприємств в сфері ІТ, а іншого - збирання податків згідно чинного законодавства і незалежно від сфери діяльності.

- На Вашу думку, зниження податків сприятиме створенню ІТ-компаній у невеликих обласних центрах, таких, наприклад, як Кіровоград? Що для цього потрібно?

- Безперечно. ІТ — це бізнес глобалізованого світу, світу “без кордонів”, а це означає, що за сприятливих умов ІТ-компанія може відкритися будь-де. Недаремно вже сьогодні Україна входить до п'ятірки країн Східної та Центральної Європи, які є лідерами за обсягами аутсорсінгу. Переконаний, що великі ІТ-компанії будуть зацікавлені створювати свої філіали не тільки у містах-мільйонниках, адже їхній головний ресурс — це кадри. А талановиті люди є повсюди, особисті якості ніяк не залежать від місця прописки.

- Щоб Ви порадили молодим людям, які хочуть працювати в сфері ІТ, але живуть у віддалених містечках та селах?

- Специфіка роботи програміста є такою, що не потребує фізичної присутності в офісі, дуже часто вона виконується дистанційно. Тому порада тут може бути тільки одна: отримати хорошу профільну освіту (а комп'ютерні дисципліни у нас викладаються на дуже високому рівні) й знайти роботу за фахом.

За сприятливих умов кількість робочих місць в цій галузі зростатиме майже наполовину щорічно, отже, проблем з працевлаштуванням, я сподіваюся, на виникне. Головне — знання та здорові амбіції.

- Якою Ви бачите сферу ІТ після вступу в дію нового законодавства через кілька років?

За умов послідовного державного стимулювання розвитку ІТ-індустрії її частка у ВВП вже у 2015 році може досягти 4%, а обсяги експорту перевищити відповідні обсяги традиційних сировинних галузей. З кожним роком позитивний ефект від прийнятих змін примножуватиметься: галузь буде буквально притягувати інвестиції, а самі компанії — все частіше братися за великі проекти, які робляться “під ключ”.

Зрештою виграє вся українська економіка, адже стрімко розвиватиметься саме високотехнологічний сектор, який дає найбільшу додану вартість і є “захищеним” від кон'юнктурних коливань на світових ринках, від чого наразі серйозно страждають сировинні галузі.